Крейцер (англ. «Kreuzer») – європейська монета з давньою історією, яка була вперше викарбувана зі срібла наприкінці ХІІІ століття в Тіролі (землі сучасних Австрії та Італії) та містила зображення хреста; подекуди спочатку називалась тіроліно. Монета відзначалась високою якістю, завдяки чому з часом набула широкої популярності також і на німецьких територіях; саме там монету і почали називати крейцером (від нім. «Kreuz» – «Хрест»). До об'єднання Німеччини та запровадження марки як загальнодержавної грошової одиниці у 1871 році крейцери карбувалися багатьма Німецькими землями (здебільшого на півдні Німеччини) та складалися з чотирьох пфенігів. Із середини XV століття до 1892 року крейцери також випускалися на території Австрії; 60 крейцерів дорівнювали австрійському флорину. Крім того, крейцер був розмінною монетою Угорщини у період Війни за незалежність від Австрійської імперії 1848-1849 років та у складі Австро-Угорської імперії з 1868 по 1892 роки; становив соту частину угорського форинта. Також до середини ХІХ століття крейцери використовувались у грошовому обігу деяких швейцарських кантонів (Аппенцелль, Фрайбург...) як ¼ бацена (бацен – 1/10 франка). |
